Приватне підприємство "Туристична фірма "ТАНОЛ"(туроператорська ліцензія АГ 581320 від 29.09.12, подивитися документи) ) створене у 2003 році з метою розвитку в'їзного туризму в Закарпатті та наданні послуг із закордонного туризму для всіх бажаючих.

Головний офіс підприємства розміщений в м.Іршава, Закарпатської області (дивитися на карті).

Але сфера діяльності нашого підприємства охоплює все Закарпаття. На сьогоднішній день у нас в управлінні знаходиться туркомплекс "Перлина Красії" що в селі Вишка, Великоберезнянського району, ще відомий як гірськолижний курорт "Красія-Кострино" - www.krasia.info.

Директор підприємства - Матіко Тетяна Іванівна. Має багаторічний досвід роботи в туризмі та сфері НоReCa. З 1998 року працювала на таких турбазах як "Морське Око" та "Синевирське озеро".

З 2007 року підприємство почало працювати також у сфері надання послуг закордонного туризму на напрямках Єгипет, Туреччина, Чорногорія, Хорватія, Угорщина.

ЗАКАРПАТТЯ це унікальна екологічна система на Землі, яка входить у міжнародну мережу біосферних заповідників ЮНЕСКО. Це край, де переплітаються різні культури, національності, народи, релігії.

Закарпатська область розташована на південно-західних схилах і передгір'ях Східних Карпат, а також включає Закарпатську низовину. На півдні область граничить з Румунією, на південному заході - з Угорщиною, на заході - із Словаччиною і на північному заході - з Польщею. Таким чином, Закарпатська область є своєрідним українським "вікном до Європи".

На півночі і сході область граничить з двома іншими областями України - Львівською і Івано-Франківською. За площею область займає передостаннє місце серед двадцяти чотирьох українських областей, не поступаючись лише Чернівецькій області. Територія області складає 12,777 тис. км2, чисельність населення - 1 245 500 чоловік (за станом на 1 січня 2006), що відповідає 2,11 % території України і 2,65 % населення України.

Близько 80 % території області складають Карпатські гори, розташовані трьома головними хребтами (Верховинський хребет, Вододільний хребет і Полонинський хребет), а також хребтом Вулканічні Карпати і чотирма меншими, але вищими гірськими масивами (Чорногора, Свидовець, Горгани і Рахівський масив).


ІСТОРІЯ ЗАКАРПАТТЯ


Територія Закарпаття входила до складу Київської Русі, Угорщини, Трансільванії, Чехо-Словацької буржуазної республіки.

У 1918-1919 територія була окупована чехословацькою і румунською армією.

4 червня 1920 року по Тріанонському договору під назвою "Підкарпатська Русь" територія Закарпаття увійшла до складу Чехословакії.У Чехословакії територія була розділена на 14 районів - Берегово, Великий Березний, Винограду, Іршава, Межигір'я, Мукачево, Мукачево-село, Перечин, Рахов, Свалява, Тячев, Ужгород, Ужгород-село, Хуст.

18 березня 1939 року Закарпаття було окуповане Угорщиною. Звільнено в 1944 році військами Радянської Армії. 29 червня 1945 року в Москві було підписано угоду про входження колишньої Підкарпатської Русі до складу УРСР. Угода була остаточно ратифікована чехословацьким парламентом 22 листопада 1945 року. 1 січня 1946 року на приєднаних землях була затверджена Закарпатська область УРСР.


Іршавщина

Площа - 0.9 тис.кв.км. Населення - 103.6 тис.чоловік, в тому числі 10.3 тис.чоловік - в місті Іршава. Іршавський район знаходиться в центральній частині Закарпатської області в передгір'ї Карпат, на межі низовинної і гірської зон. Більша частина території лежить у долині річки Боржава. 90% населення складають сільські жителі, 98.1% - українці. Серед неукраїнського населення -росіяни (0.9), угорці (0.3),словаки (0.3). Переважну більшість території району займають гори, а найвищою точкою Іршавщини є вершина Кучера-Росушка, що підіймається на 1977 метр.


Історія

Заселення території, що входить до Іршавського району почалося в епоху неоліту (V тисячоліття до нашої ери). Про це свідчать археологічні знахідки на околицях Іршави, на Лозянській горі, біля сіл Чорний Потік, Ільниця, Арданово. Унікальною пам'яткою є Колоднянські Кургани, які відносяться до культури праслов'ян, яку ще називають Куштановицькою культурою. Біля села Ільниця в урочищі Вацок у І-ІІ століттях знаходилася стоянка німецьких племен.


Перша письмова згадка про Іршаву датована 1341 роком. Іршавою та її околицями володіли феодали Ілошваї. В 1460 році вони отримали на ці землі грамоту від угорського короля. Угорські джерела пов'язують сімейство Ілошваїв з київськими князями і називають їх "русинськими князями". Від династії Ілошваї і пішла угорська назва міста Ілошва яка потім перйшла в українську Іршава.

На території району зберігся Довжанський замок, що є єдиним у Європі зразком сільської садибної архітектури середньовіччя. Збудований на фундаменті зруйнованого деревяного замку у ХVІІ-ХVІІІст. він тривалий час був літньою резиденцією графа Ласло Телекі, та руїни легендарного середньовічного Бронецького замку ХІІІ ст., з привидами жорстокого лицаря на триногому коні.

В період війни 1703-1711 рр. під проводом Ференца Ракоци ІІ іршавщина була одним з районів військових дій. Саме на Іршавщині 7 червня 1703 р. відбулася перша пам'ятна битва повстанців куруцiв бiля села Довге, яка потім увійшла до історії визвольної боротьби угорського народу.

А у 1865 р. на Іршавщині біля села Ільниця було закладено першу на Закарпатті вугiльну шахту.

В 1921 році тут знаходився окружний комітет компартії Чехословакії. У роки фашистської окупації в околицях Іршави діяв партизанський об'єднаний загін Дюли Усти - Івана Прищепи. У 1982 роки Іршава отримує статус міста районного підпорядкування, стє районним центром.

Також на території Іршавського району є городища в Арданові, Білках та на горах Баданів та Стремтура, що на околицях Іршави. Їхня історія пов'язана із стародавньою Римською імперією.

Унікальними історичними, архітектурними та релігійними пам'ятками нашого минулого є дерев'яні церкви ХVІ-ХVІІ ст. в селах Дешковиця, Івашковиця і Локоть, дві церкви села Імстичево, збудовані у ХVІІІ ст., Михайлівська церква-монастир св.Отців Василіан та церкви святої Богородиці. Унікальною є Михайлівська церква в с.Ільниця, яка збудована із величезних каменів-валунів у 1707 році. Товщина її стін доходить до 120 см. А церква у селі Доробратово цінна в історичному плані тим, що її розписував один із засновників закарпатської школи живопису Йосип Бокшай.

В Іршавському районі в селі Довге знаходиться єдиний в Україні вищий навчальний заклад, що розташований у сільській місцевості. Це Довжанський виший економічний коледж "Бакалавр" ім. Василя Якуба. Випускники коледжу - бакалаври економіки - працюють у банках, податковій інспекції, державній адміністрації, міліції, на підприємствах, відкривають власний бізнес.

В селі Лисичево знаходиться музей-кузня "Гамора", а в селі Приборжавське діючий водяний млин.


Природні памятки

В Іршавському районі є Національний природний парк "Зачарований край", в якому знаходяться два неповторні природні об'єкти. Це урочище "Смерековий камінь" (с. Ільниця), визнаний в Україні, як найоригінальніший скельний масив і унікальне для Європи рідкісне верхове сфагнове болото "Чорне багно".

Всі, хто хоч раз побував на Іршавщині, визнають, що мало де знайдеться такий край, який би порівнявся із ним по кількості і якості озеленення території. Тут росте близько 2.000 видiв вищих рослин, з них, на жаль, 44 види на межі вимирання. Серед лісових порід найбільш представлені такі: буковi 58%, смерекові 31%, дубовi 7%, є також березовi, модриновi, вiльховi, грабовi, тисовi, сосновi, ясеновi, кленовi.

Флора Іршавщини представлена унікальними рослинами: астра альпiйська, тирлич вирiзаний, тирлич жовтий, тис ягiдний, дзвоники карпатські, ширянка альпійська, виток карпатський, смородина карпатська, льон гірський, тація карпатська, борщівник карпатський, рододендрон карпатський, первоцвіт полонинський, суверція крапчаста, підмареник закарпатський, медунка Філерського, вероніка Баумгартена, перестрічник скельний.

Серед тварин особливо поширені: лисиця, вовк, єнотовидний собака, куниця, горностай, видра, лісовий кіт, заєць, білка, дикий кабан, козуля,. Серед птахів слід назвати рябчика, сіру куріпку, сову, дика гуска, дика качка, а з плазунів поширені ящірки, вуж, веретільниця, гадюка звичайна, саламандра. У річках району водиться багато риби: форель струмкова, лосось дунайський, харiус, умбра, бабець, марена, головень, плiтка, карась.


Відомі люди Іршавщини

В м.Іршава народився лауреат державної премії ім.лесі Українки, доктор педагогічних наук, професор Степан Жупанин.

У селі Імстичево народився Іван Зейкан - філософ і поліглот, педагог і майстер. Він водив російського царя Петра І по країнах Європи, вчив його іноземних мов та був домашнім учителем його сина. У селі Білки народився і жив найсильніший свого часу чоловік у світі - Іван Фірцак-Кротон. У цьому ж селі виріс заслужений артист України, співак і композитор Степан Гіга. Село Осій відоме такими своїми земляками як народний артист України Іван Попович, письменники Федір Потушняк та Іван Петровцій. У селі Суха народився лауреат державної премії ім.Т.Г.Шевченка Дмитро Кремінь. У селі Кушниця жила та померла поетеса Ольга Рішаві, яка писала вірші на німецькій мові і публікувала їх на мові оригіналу та в перекладах у пресі Німецької Демократичної Республіки та німецькомовній пресі Радянського Союзу. У селі Бронька народився член спілки художників України Василь Філеш. В селі Довге написав свої найкращі пісні композитор Михайло Машкін. Його іменем названо. одну з вулиць села, його ім"я носить всеукраїнський фестиваль пісенної творчості, який щороку традиційно тут проводиться. З Довгим пов'язаний тривалий період життя філософа та поета Василя Довговича. Тут написала багато дитячих творів Марійка Підгірнянка, яка виховувала у Довгому онуків Івана Франка - дітей його дочки Анни. Тут народився член національної спілки художників України Василь Бердар. У цьому селі живе заслужений діяч культури Василь Гичко. Заслужений працівник культури України Юрій Глеба та директор Інституту Української мови Академії наук України, член-кореспондент НАН України Василь Німчук теж родом із села Довге. Академік академії технологічних наук професор Василь Якуб, професори Юрій Попик та його брат Михайло Попик, професор Іван Боднар, ряд кандидатів наук виросли в Довгому. Багато років тут жив і працював відомий містик, письменник і дисидент Йосип Тереля. Тут живуть: відомий художник Юлій Мошак, лауреат всеукраїнських пісенних фестивалів Тетяна Кузан та член спілки письменників України Василь Кузан.